Часто найважливіший історичний досвід складно помітити. Україна має тенденцію бути прикладом основних тенденцій європейської і світової історії, але іноді в настільки глибоких або радикальних формах, що вони проходять повз увагу й не отримують класифікації. Україна – приклад ранніх етапів створення європейської держави й ранніх етапів антиколоніального повстання. Отже, ми почнемо з коротких розглядів стародавньої історії та географії і охопимо середньовіччя й період ранньої новітньої історії, але зосередимося на дев’ятнадцятому та двадцятому століттях і завершимо нинішньою війною. Ми розглянемо становлення Київської держави, а також ранніх етапів сучасних Литви та Польщі в Добу великих географічних відкриттів. Україна також є яскравим прикладом протистояння між сучасною національною політикою та екстремальними колоніальними альтернативами – від крайніх правих і крайніх лівих. Тому теми сучасності включають такі: Російська й Австрійська імперії; єврейське та польське міське суспільство; романтизм і сучасний націоналізм; більшовицька революція і її українські аналоги; радянська модернізація і терор; нацистська окупація, Голокост, етнічні чистки. Нарешті, новітня українська історія виразно ставить питання функціональності й довговічності постімперіалістичної держави. Останні кілька тем включають такі: пізній період Радянського Союзу; проблеми пострадянської влади, Помаранчева революція і Майдан, війна 2014 року; і нинішня війна.